Навкруги Слов'янська

Крива Лука - туристичне село.  Замальовки з веломандрів. Від Слов'янська до Кривої Луки близько 38 км. Я вже не вперше долаю цю дорогу на ровері і не вперше я у Кривій Луці, у цьому дивовижному селі, розташованому поряд з заповідником Крейдова флора, на березі Сіверського Донця. І кожного разу, буваючи тут, я не перестаю вражатися красою крейдяних холмів, які оточують вигин ріки.  Я давно зазивала сюди роверистів покатати, но все якось не складалося, і от нарешті команда зібралася і ми рушили. Звісно, що такою великою командою, з різним рівнем підготовки не так легко здолати таку відстань. Дорога зайняла близько трех годин. І от нарешті ми прибули. Нас, звісно чекали! Бо у селі живуть мої друзі-переселенці Яна Синиця та Леонід Довгий. Спочатку нас з дороги почастували смачнючим чаєм з бутербродами А тоді, до справи взявся фотомайстер Леонід Довгий, людина, яка закохана у свій рідний край. У сільскому клубі зараз експонується виставка його фотопейзажів і Леоні

Крейдяні терікони.  Райгородок - Донецьке       Виявляється, якщо від'їхати від Слов'янська на невеличку відстань, десь близько 15 км, то можна потрапити у загадкові пейзажі, чимось нагадуючі індіанські прерії. Наша вечірня велопокатушка до селища Донецького виявилась саме такою - дослідницькою. Рушили пізненько, десь близько четвертої пополудні,  дорога була гарною, хоча вдень і був дощ. Доїхали до Райгородку - невеличке селище близь Слов'янська ( до речі, засноване у 1638 році полковником Ізюмського Слобідського полку Костянтином Донець-Захаржевським), звернули ліворуч через переїзд - до селища Донецьке. І ось перед нами відкривається незвичайний краєвид - крейдяні терикони. Це місце зачаровує, здається, що ти в Перу, або Мексиці. Просто потрібно тут побувати, щоб відчути всю захоплюючу красу цього місця.  Ось декілька світлин Це неймовірно! Тут так красиво, що захоплює подих! Ось ще світлини Виявляється крейда з цих кар'єрів використовувала

Курорт на солоних озерах. Звісно, що влітку всіх мешканців  а також гостей Слов'янська приваблює курорт, тобто солоні озера. Хоча місцеві так і називають "курорт".  Початок використання солоних озер у якості лікувального засобу бере з 1825 року, коли штабний лікар А.К. Яковлєв почав використовувати спочатку рапу солоного озера, а згодом і грязь для лікування солдат з Чугуївського шпиталю. Згодом був побудований майданчик для грязевих аплікацій, та облаштовані купальні.  А у 1835 році профессор Харківського університету Е.С Гордіенко зробив перший аналіз лікувальних вод. Трохи пізніше у 1840 році була збудована лікарня на 200 місць, як відділення Чугуївського шпиталю. А до цього заможні люди почали будувати собі невеличкі власні купальні, будиночки, які здавали в оренду. У 1849 році було почато будівництво лікарні для цивільних осіб. А у 1880 році збудований курзал. Пізніше на сцені цього закладу неодноразово виступить трупа засновника Українського національного теа

Керамічний посуд із Слов'янська

Керамічний ринок у Слов'янську. Привокзальний керамічний ринок. Звісно не саме привабливе місце у Слов'янську, але одне з цікавих, яке не можна пропустити, яшо ви потрапили у Слов'янськ. Слов'янщина з давніх часів є одним з провідних центрів керамічного виробництва. Наявність каолінових родовищ зумовило появу керамічних виробів ще у 6 - 4 тис. до н.е. У 19 сторіччі була відома керамічна плитка вироблена на Слов'янському заводі Дзявульского і Лянге. У 1892 році Товариство Кузнєцова збудувало фабрику по виробництву фаянса. За радянських часів у Слов'янськ був відомим центром промислової кераміки, тут виготовлялась керамічна плитка, сантехніка, керамічні ізолятори для висковольтних дротів. Занепад керамічного виробництва у пострадянські часи змусив містян ( які дуже добре знали виробництво) створити власні невеличкі керамічні майстерні. Це дало новий поштовх розвитку керамічних виробів у Слов'янську.  Звісно кераміка Слов'янська до 2014 року б