Навкруги Слов'янська

Курорт на солоних озерах. Звісно, що влітку всіх мешканців  а також гостей Слов'янська приваблює курорт, тобто солоні озера. Хоча місцеві так і називають "курорт".  Початок використання солоних озер у якості лікувального засобу бере з 1825 року, коли штабний лікар А.К. Яковлєв почав використовувати спочатку рапу солоного озера, а згодом і грязь для лікування солдат з Чугуївського шпиталю. Згодом був побудований майданчик для грязевих аплікацій, та облаштовані купальні.  А у 1835 році профессор Харківського університету Е.С Гордіенко зробив перший аналіз лікувальних вод. Трохи пізніше у 1840 році була збудована лікарня на 200 місць, як відділення Чугуївського шпиталю. А до цього заможні люди почали будувати собі невеличкі власні купальні, будиночки, які здавали в оренду. У 1849 році було почато будівництво лікарні для цивільних осіб. А у 1880 році збудований курзал. Пізніше на сцені цього закладу неодноразово виступить трупа засновника Українського національного теа

Керамічний посуд із Слов'янська

Керамічний ринок у Слов'янську. Привокзальний керамічний ринок. Звісно не саме привабливе місце у Слов'янську, але одне з цікавих, яке не можна пропустити, яшо ви потрапили у Слов'янськ. Слов'янщина з давніх часів є одним з провідних центрів керамічного виробництва. Наявність каолінових родовищ зумовило появу керамічних виробів ще у 6 - 4 тис. до н.е. У 19 сторіччі була відома керамічна плитка вироблена на Слов'янському заводі Дзявульского і Лянге. У 1892 році Товариство Кузнєцова збудувало фабрику по виробництву фаянса. За радянських часів у Слов'янськ був відомим центром промислової кераміки, тут виготовлялась керамічна плитка, сантехніка, керамічні ізолятори для висковольтних дротів. Занепад керамічного виробництва у пострадянські часи змусив містян ( які дуже добре знали виробництво) створити власні невеличкі керамічні майстерні. Це дало новий поштовх розвитку керамічних виробів у Слов'янську.  Звісно кераміка Слов'янська до 2014 року б